Імітація допомоги: чому система субсидій неефективна

Про те, чому система цієї державної допомоги неефективна в Україні, за яких умов її можна було б скасувати та чи справді владі вигідна велика кількість субсидіантів. «Якби людям дали...

Про те, чому система цієї державної допомоги неефективна в Україні, за яких умов її можна було б скасувати та чи справді владі вигідна велика кількість субсидіантів.

«Якби людям дали гідні зарплати, то не доводилося б клянчити субсидію», — якось сказав мені знайомий, пише газета Експрес. Ця фраза змусила задуматися. Бо й справді — якби люди добре заробляли, то державі не потрібно було б виділяти гроші населенню на допомогу. Так це чи ні?

Обговорюємо з Антоном Левицьким, директором департаменту соціальної політики Інституту місцевого розвитку, Тарасом Галайдою, експертом «Публічного аудиту», та екс-міністром ЖКГ Олексієм Кучеренком.

— Для початку нагадайте, скільком сім’ям у нашій країні призначено субсидії?

А. Левицький: — Минулого опалювального періоду таких було 6,5 млн домогосподарств. Через запровадження жорсткіших правил надання державної допомоги кількість субсидіантів цього опалювального сезону скоротиться до 4 — 4,5 мільйона. Тобто торік субсидію мала кожна друга-третя сім’я, а в сезоні 2018/2019 — її призначено кожній третій-четвертій.

— А яка ситуація в інших країнах, наприклад, у сусідній Польщі?

О. Кучеренко: — Субсидії на оплату ЖКП є у всіх розвинених країнах. Але там частка тих, хто отримує таку державну допомогу, зазвичай не перевищує 5 — 7%. У Польщі, наприклад, це 2%. Там система субсидій верифікована, чітко перевіряють, чи відповідають усім критеріям ті, хто її отримує.

Т. Галайда: — Система субсидій може бути ефективною лише тоді, коли вона охоплює не більше як 10 — 15% населення, а решта 85 — 90% має змогу самостійно оплачувати власні побутові потреби й дотувати субсидіантів.

— За яких умов в Україні можна скасувати субсидії чи принаймні кардинально скоротити кількість отримувачів, щоби система запрацювала якісно?

А. Левицький: — Є дві умови. По-перше, якщо ціна газу зменшиться настільки (хоча б удвічі), що люди зможуть платити за комунальні послуги без субсидій. По-друге, якщо істотно зростуть доходи населення — зарплати, пенсії.

Т. Галайда: — Пам’ятаєте офіційні заяви прем’єр-міністра Гройсмана про те, що ніхто не буде платити за ЖК-послуги понад 15% сімейного доходу? Ця норма, зауважу, законодавчо закріплена постановою ВРУ від 18.03.1999 №512, якої ніхто не скасовував.

Середня платіжка за всі ЖК-послуги в опалювальний сезон (за чинних, ще не підвищених тарифів, для невеликої квартири на 50 м2) становить 2700 грн, а після підвищення сягатиме 3000 — 3200 грн.

Якщо виходити з 15% доходу сім’ї, субсидії потребують усі, чий місячний дохід не перевищує 18 тисяч грн. (15% від 18 000 грн = 2700 грн), а після підвищення тарифів — у кого дохід до 20 000 грн — 21 333 грн (15% від 20 000 грн = 3000 грн, від 21 333 грн = 3200 грн).

Згідно з даними Держстату, середній дохід домогосподарства в Україні становить 9247 грн (складається в середньому з 2,58 особи), що вдвічі нижче, ніж потрібно для самостійної оплати житлово-комунальних рахунків. Навіть до підвищення тарифів субсидію мають право отримувати практично 100% домогосподарств в Україні, оскільки всі вони мають низькі доходи, які порушують пропорцію — 15% витрат на ЖК-послуги.

— Чи є альтернатива субсидіям?

Т. Галайда: — Я не розумію, навіщо робити пільги на проїзд, ліки, соціальні продукти, субсидії на оплату житлово комунальних послуг, якщо все це можна замінити єдиною соціальною допомогою? А вже отримувач такої допомоги сам буде вирішувати, як нею розпорядитися. Приблизно так і працює система соціального захисту населення в інших країнах.

— Можливо, владі вигідна така велика кількість субсидіантів?

О. Кучеренко: — Так, бо субсидії формують покоління утриманців, неактивної частини населення, яке піде, як то кажуть, у вогонь і воду за тим, хто пообіцяє їй пільги. Люди звикли до субсидій і робитимуть все для того (домовлятися із роботодавцями і приховувати зарплату, розлучатися, виписуватися з власних помешкань), щоб отримувати цю допомогу.

Субсидії — це ще й величезна можливість для корупційних діянь, адже досі немає чіткого обліку, верифікації цієї допомоги. А гроші на неї витрачають шалені. Цього року — 71 млрд гривень, на наступний запланували 58 мільярдів.

Автор материала: Леся Ясинчук

Источник материала: Expres.online

Категории
Интервью
Лента новостей

Похожие сообщения