Імпорт БМП-1: Чому Україна купуватиме модернізоване радянське минуле

Судячи з усього, у новому році у Збройних силах України очікується масштабне оновлення бронетехніки Як ми вже неодноразово писали, військовий бюджет України на 2018-й рік становить 86,0145 мільярдів гривень,...

Судячи з усього, у новому році у Збройних силах України очікується масштабне оновлення бронетехніки

Як ми вже неодноразово писали, військовий бюджет України на 2018-й рік становить 86,0145 мільярдів гривень, з яких 2,7 млрд грн заплановано спрямувати на закупівлю та виробництво боєприпасів, а також придбання сучасного озброєння та військової техніки.

Якого саме озброєння – у законі про державний бюджет не зазначається, але з кожним днем ситуація щодо цього все більше проясняється. Depo.ua не так давно писав про рішення Генерального штабу внести до списку потреб української армії 800 сучасних протитанкових ракетних комплексів типу «Стугна» і «Корсар», а також кілька тисяч керованих ракет і 500 безпілотних літальних апаратів.

А кілька днів тому директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець на своїй сторінці у Facebook повідомив, що у 2018-му році ЗСУ отримають нову бронетехніку не поштучно, як раніше, а цілими батальйонними комплектами, і що фінансуватись все це буде з держбюджету, а за рахунок «зайвих» коштів українських банків під «військово-промислові» держгарантії в розмірі 12 мільярдів.

За інформацією Сергія Згурця, насамперед планується закупити у великій кількості БТР-4, БТР-3, БТР-70Ді і БМП-1. Що характерно, бойові машини піхоти планується закуповувати закордоном. Давайте пройдемось по всіх озвучених позиціях і пригадаємо – що вони собою представляють.

БТР-4 «Буцефал»

Це повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер, розроблений в Україні «Харківським конструкторським бюро з машинобудування». Він призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою, може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти.

На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій, БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проектам: бойовий модуль знаходиться не в передній, а в задній частині корпусу. Рівень захисту відповідає стандартам STANAG 4569 Level 2.

На БТР-4 серійно встановлюється вітчизняний горизонтальний рядний трициліндровий двотактний турбодизель прямого впорскування 3ТД-3 об’ємом 8,15 л, потужністю 500 к.с. Може також встановлюватись німецький 4-тактний 6-тициліндровий горизонтальный турбодизель прямого вприску з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP об’ємом 11,91 л, потужністю 442–450 к.с.

Варіації озброєння БТР-4 різнопланові, він може бути озброєний відповідно до вимог замовника на вибір: бойовим модулем «Гром», бойовим модулем «Шквал», бойовим модулем БМ-7 «Парус», або бойовим модулем «БАУ-23х2». Існують проекти, які не мають важкого озброєння і слугують для перевезення піхоти (2 членів екіпажу і 10 десантників).

Відомо, що на озброєнні в ЗСУ перебуває наразі 78 одиниць БТР-4 у модифікації БТР-4Е, від яких свого часу відмовився Ірак (до недавнього часу ці бронетранспортери виготовлялись переважно на експорт). За відгуками військовослужбовців, вони досить непогано зарекомендували себе в АТО, зокрема під час звільнення Слов’янська і Краматорська.

За інформацією з відкритих джерел, вартість БТР-4 становить 12 млн грн. Виготовляється він на харківському ДП «Завод імені Малишева», який і має отримати відповідне держзамовлення. Також відомо про підготовку до початку серійного виробництва БТР-4 на «Житомирському бронетанковому заводі», однак наразі там виготовляють лише корпуси для них.

БТР-3

Вважається кращим у світі в класі середніх бронетранспортерів. Розроблений в Україні в 2000 році міжнародним консорціумом (до складу якого входило «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова») за технічним завданням компанії ADCOM з ОАЕ для участі в конкурсі на поставку БТР для морської піхоти ОАЕ.

БТР-3 розроблявся (і виготовляється) з нуля, але з використанням креслень радянського БТР-80, що дає підстави вважати його глибокою модернізацією радянської бронемашини.

Що характерно, станом на середину 2015-го року, коли БТР-3 було прийнято на озброєння ЗСУ, 90% його компонентів і складових постачалися підприємствами військово-промислового комплексу України. Також відомо, що експлуатаційні витрати у БТР-3 менші, ніж у БТР-4.

БТР-3 збирають на «Київському бронетанковому заводі», який і має отримати відповідне держзамовлення.

Швидше за все, з безлічі модифікацій БТР-3, Генштабом України буде обрано БТР-3ДА – версію, яка з’явилась у 2016-му році після врахування понад 740 зауважень в ході експлуатації під час війни на сході України.

Ці бронетранспортери оснастили чотиритактним 6-циліндровим дизельним двигуном з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP і автоматичною трансмісією Allison типу 3200SP. Завдяки цьому БТР-3ДА здатний долати підйом на гору з кутом у 30 градусів, рів завширшки 2 метра та перешкоду заввишки 0,7 метра. До того ж при завантаженості у 16,5 тон, доведеної до бойової маси, бронетранспортер БТР-3ДА розвиває максимальну швидкість по шосе 104 км/год.

Він оснащений баштовим модулем БМ-3 «Штурм» зі стабілізацією блоку озброєння у двох площинах. Для посилення вогневої потужності на нього встановлено 30-міліметрову автоматичну гармату ЗТМ-1 (з боєкомплектом 350 пострілів). Крім того, на бойовому модулі додатково розташовано дві пускові установки для протитанкових керованих ракет «Бар’єр», а також 30-міліметровий автоматичний гранатомет КБА-117 та спарений кулемет КТ-7,62 мм (з боєкомплектом 2000 набоїв).

На озброєнні ЗСУ станом на сьогодні знаходиться 90 одиниць різних модифікацій БТР-3.

Відомо, що експортна вартість БТР-3, в залежності від модифікації, становить 1-1,3 млн дол. Вартість для вітчизняного споживача, на жаль, наразі невідома.

БТР-70ДІ (він же БТР-7 «Захисник»)

Це український бронетранспортер, який відзначається підвищеною прохідністю і здатністю слідувати за танками, долаючи протитанкові рови.

БТР-70ДІ є результатом комплексної модернізації радянського БТР-70, запас яких на складах України, за різними оцінками, складає понад 700 одиниць.

З відкритих джерел відомо, що станом на сьогодні всього було модернізовано та передано українській армії 13 одиниць БТР-70ДІ, які з 2014-го року беруть участь в АТО.

Модернізація включає в себе, серед іншого, посилення броні і заміну радянських двигунів на сучасні дизельні FPT IVECO Tector Р4 (Євро-3), потужністю 150 к.с. кожний, що дає можливість розвивати максимальну швидкість 100 км/год з запасом ходу в 800 км. Також відбувається заміна бойового модуля машини. Тут можливі різні варіанти: стабілізоване у двох площинах бойове відділення «БУГ», бойовий модуль «Інгул», або бойовий модуль «Штиль».

Модернізацію БТР-70 до БТР-70ДІ здійснює державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод», який, судячи з усього, і отримає держзамовлення.

За інформацією з відкритих джерел, вартість одного модернізованого БТР-70ДІ складає 3 млн грн, що в чотири рази дешевше за вартість зробленого з нуля БТР-4. Це, а також величезні запаси БТР-70 на складах роблять цей варіант найбільш привабливим для реалізації.

БМП-1

Це броньована гусенична машина, яка перебуває на озброєнні механізованих підрозділів сухопутних військ і призначена для транспортування особового складу до місця виконання поставленого бойового завдання, підвищення його мобільності, озброєності і захищеності на полі бою в умовах застосування противником зброї та спільних дій з танками в бою.

Ось тут криється найбільша, на перший погляд, «зрада»: закуповувати БМП-1 планується закордоном. Але при більш детальному вивченні питання можна віднайти і в цьому певну логіку.

Як відзначають військові спеціалісти, в умовах клімату і ґрунтів Донбасу гусеничні БМП мають перевагу над колісними БТРами, особливо на пересічній місцевості, тому наразі є більш затребуваними. До того ж, в умовах «Мінських угод» БМП взагалі стали основною вогневою міццю української армії.

Єдиним недоліком радянських БМП, успадкованих Україною, є їх недостатній бронезахист, який прострілюється навіть з крупнокаліберного кулемету. Власне, це і стало причиною великих втрат БМП-2 у перші роки війни на Донбасі (близько 300 одиниць), що змусило Генштаб розконсервувати наявні запаси і дістати «з нафталіну» більш старші БМП-1.

Проблема недостатньої броні вирішується шляхом модернізації, яку пропонують компанія НВО «Практика» спільно з «Київським бронетанковим заводом», окремо «Київський бронетанковий завод», а також «Житомирський бронетанковий завод». Однак, на відміну ситуації з БТР, досі серійного замовлення Генштабу на модернізовані БМП немає.

Разом з тим, за різними даними, Україна успадкувала від СРСР близько 2000 одиниць БМП-1, з яких на озброєнні ЗСУ станом на сьогодні перебувають 193 одиниці. Можна припустити, що ще кілька сотень одиниць було розпродано за роки незалежності, але навіть за найскромнішими підрахунками фахівців, станом на сьогодні на складах має залишатись близько 1000 одиниць законсервованих БМП-1.

В такій ситуації відверто незрозумілим виглядає озвучене бажання купувати БМП-1 за кордоном. Єдиним логічним поясненням тут бачиться те, що іноземці пропонують модернізовані «під ключ» варіанти «нульових» радянських БМП-1 за адекватною ціною.

На Українському мілітарному порталі вже з’явилась інформація, що мова йде про партію модернізованих БМП-1 від чеської компанії Excalibur Army, яка придбала їх у базовій радянській комплектації у Швеції, а та свого часу закупила їх у Німеччини зі старих запасів НДР.

Відомо, що більшість цих БМП-1 не експлуатувалось ні в НДР, ні в армії Швеції та мають пробіг близько 120 км з моменту їх виготовлення. Тобто відповідають повідомленню Сергія Згурця про «нульовий стан» БМП які планує закуповувати Україна.

Якщо мова йде про відому чеську модифікацію БМП «Шакал», то це далеко не найгірший варіант.

Однак, наразі ми можемо лише здогадуватись про плани Генштабу. Цілком можливо, що озвучена інформація взагалі не відповідає дійсності, або відповідає лише частково. Або ситуацію вирішать «переграти». Наразі ж можна лише констатувати бажання українського головнокомандування серйозно зайнятись переоснащенням української армії. А яким саме воно буде – покаже час.

Автор: Руслан Рудомський

Источник: Depo.ua

Категории
Статьи
Лента новостей

Похожие сообщения