Тюрма для виборчкомів: кому це вигідно?

До чого реально може призвести така собі осучаснена редакція відомого сталінського закону «Про три колоски?» Спробуємо розібратися. Новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення...

До чого реально може призвести така собі осучаснена редакція відомого сталінського закону «Про три колоски?» Спробуємо розібратися.

Новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства» №8270, поданий Кабміном, а фактично розроблений в надрах МВС та ГО «Опори», проголошує благородну ціль: суровими покараннями раз і назавжди відбити охоту в членів виборчих комісій займатися фальсифікаціями всенародного волевиявлення.

Однак, як в народі кажуть, добрими намірами дорога до пекла вимощена.

Приміром, з метою отримання можливості здійснювати негласні слідчі дії щодо злочинів, пов’язаних з наданням виборцям пропозиції неправомірної вигоди, непрямим підкупом виборців, фальсифікацією виборчої документації (частина 1 статті 158-3 КК, частини 2, 3 статті 160 КК) пропонується посилення відповідальності шляхом збільшення санкцій у вигляді позбавлення волі до 6 років (зараз до 3 років). Це означає не тільки те, що «малювальники» результатів виборів, якщо будуть упіймані, сидітимуть удвічі довше. Банальний, та на жаль, широко розповсюджений у нас підкуп виборців, таким чином, потрапляє в категорію тяжких злочинів — тому що тяжкими в Україні вважаються ті злочини, які передбачають позбавлення волі від 5 до 10 років. У результаті правоохоронні органи отримують значно більші повноваження для проведення розслідувань. Їм стає значно простіше організовувати прослуховування – в тому числі кандидатів та їхніх штабів, простіше стає проводити обшуки та арешти.

Що в цьому поганого? А те, що це палка з двома кінцями. Ці додаткові повноваження – не лише більш ефективний важіль для розслідування. Це також чудовий інструмент для зловживань – не можна про це забувати! Наші правоохоронці неодноразово бували поміченими у політичній пристрасності протягом попередніх виборів, підстав вважати, що тепер вони принципово інші на жаль, немає. То ж збільшення їхніх повноважень – це ризик посилення тиску на неугодних кандидатів, ризик викривлення результатів голосування зусиллями правоохоронних органів. У результаті можливості громадян для вільного волевиявлення лише зважаться.

При всьому при тому постає ще й просте логічне запитання – чи це правильно, логічно, справедливо ставити знак рівності між передвиборчим підтасовуванням та такими злочинами, як пограбування, розбій на дорозі або ще щось, де мова йде про загрозу людському життю? І те, і те – тяжкі злочини. Невже між тим і тим варто ставити знак рівності у плані суспільної небезпеки?!

В такому ж дусі зроблені й інші пропозиції законопроекту.

Зокрема, документом значно збільшується кримінальна відповідальність за порушення виборчого законодавства — вводиться покарання у вигляді позбавлення волі за наступні злочини:

Частина перша статті 158-1 — щодо незаконного використання, вкидання виборчих бюлетенів;

Частина перша статті 159 — щодо порушення таємниці голосування членом виборчої комісії, кандидатом, спостерігачем;

Частина перша статті 160 — щодо отримання виборцем неправомірної вигоди, пов’язаної з реалізацією активного або пасивного виборчого права.

У примітці до статті 158-2 КК законопроекту пропонується закріпити перелік документів, які слід відносити до виборчої документації. Але стаття 158-2 КК є нормою з бланкетною диспозицією, а перелік цих документів визначений регулятивним виборчим законодавством (у ст. 88 Закону «Про вибори Президента України», у ст. 115 Закону «Про вибори народних депутатів»), тому здійснювати підміну понять законодавства у даному випадку є неприйнятним.

У законопроекті передбачено уточнити перелік суб’єктів злочинів у статтях 157, 158-1, 158-2, 158-3, 159, 160 КК та зазначається, що ними є голова, заступник голови, секретар, інший член виборчої комісії чи комісії з референдуму. Така деталізація та виокремлення спеціальних суб’єктів складу злочину є недоречною, оскільки ці норми є бланкетними і для з’ясування свого змісту відсилають до інших правових норм виборчого законодавства. Запропоновані зміни призведуть до переобтяження змісту вищезазначених статей КК.

Зміна дефініції поняття «неправомірна вигода» в примітці до ст. 160 КК суттєво відрізняється від дефініцій цього поняття, закріплених в п. 2 примітки до ст. 354 та у примітці до ст. 364-1 КК. Використання одного і того самого терміну в різних значеннях у рамках одного нормативно-правового акту є порушенням правил законодавчої техніки.

Змінена санкція ч. 1 статті 158-1 ККУ «Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, незаконне вкидання виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі». До покарань у вигляді штрафу, виправних робіт і обмеження волі пропонується додати ще й позбавлення волі. У результаті велика кількість основних покарань, поєднаних в одній статті, може мати наслідком збільшення можливостей для зловживань з боку правоохоронних органів.

Видається сумнівною пропозиція додати до статті 157 ККУ «Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії референдуму чи діяльності офіційного спостерігача» нову частину 5 «Ухилення голови, заступника голови, секретаря, іншого члена виборчої комісії чи комісії референдуму від виконання своїх обов’язків у роботі комісії без поважних причин». Дане положення створює можливість відкриття кримінальних проваджень відносно членів виборчих комісій на стадії початку виборчого процесу, за будь-яке невиконання обов’язків, що створює умови для використання таких інструментів для подальшого тиску безпосередньо під час виборів. Доречним було б конкретизувати, яких саме обов’язків та які суспільно небезпечні наслідки настали в результаті такої бездіяльності (злочину). Стосовно покарання, у статті говориться, що «караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років». Але враховуючи те, що вибори Президента та депутатів відбуваються кожні 5 років, доречним виглядає збільшення строку, протягом якого особам, які допустили порушення виборчого законодавства, буде відмовлено у праві обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Наприклад до 6-7 років.

ККУ планується доповнити новою статтею 1583 «Фальсифікація, підроблення, викрадення або знищення виборчої документації, документів референдуму, печатки виборчої комісії або комісії референдуму». Зокрема, у пропонованій частині 2 цієї статті записано: «Підроблення або незаконне виготовлення виборчої документації, документації референдуму, використання або зберігання незаконно виготовленої чи підробленої виборчої документації, документації референдуму, а так само включення до виборчої документації чи документації референдуму завідомо недостовірних відомостей — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років». Віднесення даного виду злочину до тяжких (можливість позбавлення волі на строк до 7 років) без іншого альтернативного покарання, може призвести до зловживань зі сторони правоохоронних органів (отримання дозволу на негласні слідчі дії враховуючи тяжкість злочину, ухвали про обшуки, тимчасовий доступ та подальший арешт) – про що вже говорилося на початку матеріалу.

Загалом, проект 8270 потребує значного доопрацювання, адже зміна «правил гри» в розпал виборчого процесу з виборів Президента України є неприйнятною та може бути розцінена громадянським суспільством як наступ на демократію.

Автор материала: Ігор Мізрах

Источник материала: Facenews.ua

Категории
Мнения
Лента новостей

Похожие сообщения