Відновлення Донбасу: програма Гройсмана проти «плану Яценюка»

«Главком» публікує останні зведені дані про пошкоджені, зруйновані об’єкти та загальні збитки, завдані Донбасу окупацією Кабмін Володимира Гройсмана видав на-гора Державну цільову програму відновлення та розбудови миру в східних...

«Главком» публікує останні зведені дані про пошкоджені, зруйновані об’єкти та загальні збитки, завдані Донбасу окупацією

Кабмін Володимира Гройсмана видав на-гора Державну цільову програму відновлення та розбудови миру в східних регіонах України. Документ було затверджено 13 грудня 2017 року. У преамбулі програми одразу ставиться під сумнів реалізація «плану Яценюка», який був ухвалений минулим урядом у жовтні 2014 року. Він передбачав створення штабів з організації та відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності населених пунктів Донбасу; складання переліку пошкоджених (зруйнованих) об’єктів і проектно-кошторисної документації та отримання експертних висновків.

У Гройсмана ж напрацювання попередників розцінили поверхневими: «На жаль, виконання поточних завдань і заходів мають більш фрагментарний характер, що не виключає ризиків дублювання заходів та знижує ефективність управлінських рішень… Також відсутня координація дій, спрямованих на відновлення».

Що ж пропонується взамін? Держпрограма відновлення та розбудови миру в східних регіонах розрахована до 2020 року і має загальний кошторис 4,7 млрд. грн. З них 2,2 млрд. грн заплановано виділити з державного бюджету, 1,2 млрд. грн – за рахунок місцевих бюджетів і 1,3 млрд. грн мають залучити з інших джерел фінансування. Під «іншими джерелами» маються на увазі цільові фонди багатьох партнерів, утворені відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці між Кабінетом міністрів України, Організацією Об’єднаних Націй та Світовим Банком, підписаного 28 жовтня 2016 року.

Збитки від окупації

Поки у столиці готували і писали програму відновлення Донбасу у зоні проведення антитерористичної операції місцева влада продовжує рахувати збитки. За даними Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, на 1 жовтня 2017 року нараховувалось 7627 пошкоджених та зруйнованих об’єктів. Загальна сума збитків становила 9 млрд грн. Найбільше перепало приватному житловому фонду: пошкоджено 3444 будинків у Станично-Луганському районі, 2244 — Попаснянському районі, 289 — Новоайдарівському районі, 143 — Лисичанську і 30 — Рубіжному. В цілому зруйновано 393 житлових будинка на суму 432,4 млн. грн.

Від воєнних дій постраждали 25 закладів освіти, 15 об’єктів промисловості, 13 закладів культури і спорту, 10 закладів охорони здоров’я.

Суттєвих втрат зазнала і дорожня інфраструктура Луганщини: зруйновано 21 автомобільну дорогу державного значення (сума збитків оцінюється у 2,1 млрд. грн), 37 місцевих доріг (1 млрд. грн) і 10 мостів (195,3 млн. грн).

Не менші збитки зазнала Донецька область. За відомостями Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, на 1 грудня 2017 року зруйнованими і пошкодженими вважаються 7403 об’єкта. Сума матеріальних втрат становить 4 млрд. грн.

Левову частину пошкоджених будівель нараховують житлові будинки (7151). Далі розташувалися об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (36), заклади торгівлі (31), загальноосвітні навчальні заклади (27), заклади охорони здоров’я (21).

Другий фронт — судовий

Досі безпрецедентним залишається рішення Печерського райсуду Києва, винесене суддею Іриною Літвіновою 27 січня 2017 року. Подружжя з Донеччини виграло судову справу у держави Україна за зруйновний будинок у селищі Водяне через російську військову агресію і тепер очікує компенсації на суму 6,7 млн грн. Апеляційна інстанція залишила незмінною рішення суду першої інстанції. Наразі резонансна справа перекочувала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Інший показовий приклад — мешканець села Піски Донецької області Ігор Лошадкін стягує з держави Україна 1,8 млн грн матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті проведення АТО. Суд вважає, що позивач зазнав матеріальних втрат внаслідок терористичного акту. Крім цього, сім’я Лошадкіних скерувала аналогічні позови проти Росії та України до Європейського суду з прав людини.

«На сьогодні нормативно-правові акти, які б регулювали порядок, критерії та розміри відшкодування фізичним особам шкоди, завданої внаслідок бойових дій, відсутні, а тому вирішити питання щодо виділення з державного бюджету коштів на відшкодування (компенсації) витрат громадянам, у яких повністю або частково зруйновано житло внаслідок бойових дій, немає законодавчих підстав», — такою була позиція Міністерства фінансів України на початку 2017 року.

Економічні втрати для України

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб у відповіді на запит продемонструвало страшну картину економічних втрат для України. Згідно з офіційною інформацією, у Донецькій області відбулося скорочення 18248 підприємств, у Луганській — 7859 (дані на 2016 рік). Це потягнуло за собою колосальне зменшення обсягу реалізованої промислової продукції. Так, по Донецькій області одержано «мінус» 13,3 млрд. грн, по Луганській — «мінус» 35 млрд. грн.

Сума втрачених податкових надходжень до державної скарбниці з двох окупованих територій вимірюється 26,6 млрд. грн! Крім цього, державний бюджет України недорахувався понад чверть мільярда орендної плати за державне майна, яке розташоване Донецької і Луганської областей.

Автор: Віталій Тараненко

Источник: Glavcom.ua

Категории
Статьи

Похожие сообщения